Як допомогти дитині, яка пережила втрату? (Частина 1)

Не дивуйтеся жодним поведінковим чи особистісним змінам. Дбайте про неї і втішайте її. Приділяйте їй більше уваги, проводьте з нею більше часу. Нормалізуйте (роз’яснюйте) реакції, які у неї виникають чи можуть виникнути у майбутньому. Позначайте словом – особливо з маленькими дітьми – почуття, які вони відчувають: наприклад, “тобі сумно”, “тобі страшно”, “ти сумуєш” тощо. Поговоріть із дорослими в оточенні дитини – щоб вони правильно зрозуміли зміни у поведінці дитини. Будьте терплячі, якщо у дитини виникають труднощі, пов’язані з концентрацією уваги, з виконанням шкільних завдань та в інших областях. Зменшить рівень вимог до дитини – вимагайте від неї простих речей. Будьте терплячі, якщо спостерігається регресія у поведінці дитини (вона гризе нігті, смокче палець тощо).Якщо вчинки дитини або зміни її поведінки лякають вас, проконсультуйтеся зі спеціалістом, але завжди підкреслюйте, що ви розумієте, що це результат того, що вона пережила. Розділяйте її прагнення безпеки, але будьте реалістами.